Наприкінці вересня 1943 року війська 1-го Українського фронту вийшли до Дніпра в районі Києва, форсували його і захопили на правому березі два плацдарми: на північ від міста — на лінії Лютіж — Вишгород і південніше — в районі Великого Букрина. Наступ радянських військ, початий за директивою Ставки 12-15 і 21-23 жовтня з Букринського плацдарму військами 40-ї, 27-ї і 3-ї гвардійської танкової армій
успіху не мав, тому що незначні розміри плацдарму затрудняли
зосередження військ і бойової техніки, а супротивник мав сильну оборону.
У той же час війська 38-ї армії, що діяли на напрямку допоміжного
удару, дещо розширили Лютізький плацдарм.
Виходячи з цього, Ставка наказала Військовій раді 1-го Українського фронту перенести головний удар на Лютізький плацдарм, для чого за її вказівкою туди потай були перекинуті 3-я гвардійська танкова армія і артилерія резерву Головнокомандування.
1 листопада війська 40-ї і 27-ї армій перейшли в наступ з Букринського
плацдарму, що відволікло резерви супротивника. 3 листопада після
потужної артпідготовки (на напрямку головного удару було зосереджено
понад 2 тис. гармат і мінометів калібром понад 76 мм та 500 установок
реактивної артилерії) і ударів авіації 2-ї повітряної армії
війська 38-ї армії та 5-го гвардійського танкового корпусу завдали
головного удару з Лютізького плацдарму і прорвали оборону противника на
глибину 5-12 км. Для розвитку наступу 4 листопада були введені в бій 3-я
гвардійська танкова армія та 1-й гвардійський кавалерійський корпус. У
складі радянських військ боролася 1-а Чехословацька окрема бригада
(командир полковник Людвік Свобода).
На початку листопада 1943 р., у переддень відступу, німецькі окупанти
почали палити Київ. У ніч на 6 листопада 1943 р. передові частини
Червоної армії, долаючи незначний опір німецького ар'єргарду, вступили у
майже порожнє палаюче місто. 7 листопада визволено Фастів, 12 листопада — Житомир,
після чого за вказівкою Ставки війська лівого крила і центру 1-го
Українського фронту перейшли до оборони з метою відбити контрудари
супротивника, що почалися 8-15 листопада, а війська правого крила (13-а і
60-а армії) продовжували наступ і до 25 листопада вийшли на лінію Мозир, Коростень, Черняхів.
|